Обстежуються печінка, жовчний міхур, жовчевивідні шляхи, підшлункова залоза, селезінка, шлунок
Покази до обстеження:
- біль в животі;
- розлади травлення (тошнота, рвота, печія, гіркота в роті, здуття живота, відчуття важкості, проноси чи закрепи);
- нез’ясоване підвищення температури тіла, загальна слабість, пітливість, втрата ваги;
- зміни шкірного забарвлення, свербіж, висипання;
- зміни забарвлення калу, сечі;
- патологічні зміни в результатах загального і біохімічного аналізу крові, в аналізі калу;
- інфекційні захворювання, що уражають печінку, селезінку (інфекційний мононуклеоз, туберкульоз, вірусні гепатити, бруцельоз, малярія, лямбліоз, СНІД та інші);
- травми живота;
- пальпація патологічного утвору в животі,болючість при пальпації;
- збільшення в розмірах живота;
- з профілактичною метою;
Особливості обстеження:
Печінка: проводиться визначення розмірів, оцінка щільності, однорідності паренхіми, стан жовчовивідних шляхів, характер кровотоку по ворітній вені, описуються виявлені вогнищеві утвори.
Жовчний міхур: оцінка форми, розмірів,характер вміcту, наявність камінців, перегинів. При необхідності, як окреме обстеження визначається скоротлива здатність жовчного міхура при харчовому навантаженні.
Підшлункова залоза: визначаються розміри відділів залози, оцінюється щільність, однорідність тканини, контури, наявність вогнищевих утворів, оглядається вивідний протік.
Селезінка: оцінюються розміри органу, характер структури паренхіми, стан селезінкової вени.
Шлунок: виявляються непрямі ознаки ураження - так звані «ознаки ураження порожнистого органу», які можуть свідчити про патологічний процес визначається наявність вільної рідини, газу. При необхідності,як окреме обстеження , проводиться огляд з наповненням шлунка рідиною, при цьому детальніше визначаються стінки, наявність потовщень, патологічних утворів, оцінюється розміщення, евакуаторна функція шлунка.
Апендикс (обстеження №7): при підозрі на апендицит проводиться спроба ідентифікувати червоподібний паросток,виявити наявні в ньому патологічні зміни у вигляді потовщення стінок,наявної рідини, патологічних включень,таким чином оцінити вірогідність діагнозу апендицит.N.B.! Діагноз гострого апендициту встановлюється хірургом на основі сукупності методів обстеження.
Підготовка до обстеження:
За дві доби до дослідження:
- виключити з раціону продукти, що викликають газоутворення:
- чорний хліб, свіжа випічка;
- молоко, кисломолочні продукти, домашній сир;
- горох, квасолю, капусту;
- свіжі овочі, фрукти, газовані напої, соки;
- солодощі;
- жирні сорти риби і м’яса;
- каву, алкоголь.
Дозволені продукти:
- відварені яловичина,курятина,нежирна риба;
- варене накруто куряче яйце;
- каші перлова,гречана,вівсяна;
- нежирний твердий сир.
Продукти споживати невеликими порціями кожні три години;рідину в кількості не менше 1.5л/добу (неміцний чай, воду) вживати за годину до їди.
При підвищеному газоутворенні протягом двох днів рекомендується приймати:
- ПАНКРЕАТИН 8000 по 1 таб.-3 р/д під час їди (для дітей: фестал–нео або ензістал в сиропі);
- ЕСПУЗІН по 1таблетці -3р/д (для дітей у віковій дозі в краплях);
- для дорослих допускається прийом активованого вугілля – не менше 6 таблеток напередодні обстеження або смекта – по 1 пакету напередодні обстеження і за 3 години
Напередодні обстеження необхідно спорожнити кишківник,при відсутності природного розвільнення можна скористатися послаблюючим засобом, наприклад, сенадексин -1 табл
В день обстеження:
- за 8 годин до обстеження утриматися від споживання їжі,жувальних гумок,смоктальних льодяників;за 3 години-не вживати води;
- не палити, принаймі напротязі 2-х годин до обстеження;