Про холестерин говорять багато. Навіть, молоді здорові люди, які не переймаються болячками, чули , принаймі «краєм вуха», про цю органічну субстанцію.
Всі також знають, що холестерин буває різний: «Хороший», який потрібний організму і «Поганий», який загачує судини шляхом утворення атеросклеротичних бляшок.
На перший погляд, все просто. Пильнуйте, щоб в крові було багато «Хорошого» і мало «Поганого холестерину» і будете до кінця віку мати здорові судини.
Проте, таке дуже спрощене уявлення про холестерин, породило ряд міфів, які просто-таки «демонізують» цю вкрай необхідну для організму речовину.
Прикро, що нерідко і самі лікарі затято і безпідставно «воюють» за нормалізацію рівня холестерину в крові, лікуючи «аналізи», а не індивідуально самого пацієнта.
Коротка довідка для чого потрібен організму холестерин:
- це невід’ємна складова оболонок клітин організму;
- це матеріал для побудови статевих гормонів в наднирниках і статевих залозах;
- основа для побудови жовчних кислот, які необхідні для травлення жиру і засвоєння жиророзчинних вітамінів;
- необхідний для утворення в шкірі вітаміну Д;
- необхідний для нормальної діяльності нервової, імунної систем
Брак холестерину в організмі через низькожирову дієту чи неадекватний прийом статинів (засобів, що знижують холестерин) ведуть до:
- підвищення ризику онкологічних захворювань;
- зниження опірності організму до інфекційних збудників;
- порушення статевої функції;
- депресії ;
А у випадку підвищеного холестерину?
Багато фахівців асоціюють підвищений рівень холестерину, а саме ліпопротеїдів низької щільності («Поганого холестерину») з ризиком розвитку атеросклерозу.
Чи так є насправді?
Все почалося з 1955 року, коли Ансель Кейс розгорнув масштабні дослідження зв’язку дієти, захмарного холестерину та хвороб серця. В ті часи добре вміли міряти загальний холестерин крові, не враховуючи його складові фракції. Тому Кейс шукав зв’язок між загальним холестерином та станом здоров’я і зробив хибні висновки.
Водночас британський професор Джон Юдкін виявив значну роль цукру в розвитку серцево-судинних хвороб, але Кейс доклав значних зусиль, щоб Юдкіна не почули. Вже у 1977 американцям офіційно порадили відмовитися від насичених жирів. Люди почали їсти менше здорової їжі: м’яса, молока, масла і яєць — а натомість споживали калорії від вуглеводів, маргаринів і знежирених, але надмірно підсолоджених продуктів.Такий стан справ влаштовує відомі світові компанії, основою продукції яких є прості вуглеводи.
Відомо, що близько у половині випадків в пацієнтів з інфарктом міокарду не знаходять підвищення рівня «поганого» холестерину. В чому ж справа?
Суть в тому, що сам по собі «Поганий холестерин» немає ніякого агресивного впливу на стінки судин. Численні дослідження вказують на те, що між підвищенням рівня «Поганого холестерину» і розвитком серцево-судинних захворювань немає прямого зв'язку.
Детальніше про це можна почитати тут: https://www.tandfonline.com/doi/full/10.1080/17512433.2018.1519391
Мало того, підвищення рівня холестерину, яке, зазвичай, відбувається з віком, вірогідно, є захисною реакцією організму на пошкодження клітин і направлене на їх відбудову.Та і сама атеросклеротична бляшка, очевидно, має благородне призначення – «заліпити» пошкоджену стінку судини.
То в чому корінь проблеми і яка причина розвитку атеросклеротичних уражень судин, які призводять до серцево-судинних захворювань?
Виділю ключові фактори в розвитку атеросклерозу:
1. Ендотеліальна дисфункція. Простіше кажучи, руйнація і підвищення проникності внутрішнього шару артерій.
Фактори, які викликають такі порушення:
-цукор і стани, що супроводжуються його підвищенням в крові (інсулінорезистентність, цукровий діабет);
-підвищення артеріального тиску;
-ожиріння;
-куріння;
-інфекційні захворювання;
-токсичні продукти;
-трансжири в продуктах харчування;
-гомоцистеїн (амінокислота, яка при певних умовах виробляється в підвищеній кількості);
-постійне підвищення інсуліну в крові, як наслідок частого прийому їжі та розвитку інсулінорезистентності;
-часті стреси;
-вік: в старшому віці судини стають уразливішими
2. Оксидативний стрес.
Самі по собі ліпопротеїди низької щільності («Поганий холестерин») загрози не несуть.Але при певних обставинах відбувається реакція окислення такого холестерину.
Тільки тоді запускається каскад складних процесів з утворенням «пінистих» клітин, які насичені таким холестерином, «викидаються» запальні фактори, розвивається аутоімунна реакція. Наслідком всього цього і є утворення атеросклеротичної бляшки.
І не має суттєвого значення рівень «Поганого холестерину» в крові – якщо є причини для окислення –достатньо буде того, який є в крові – чи високий чи нормальний. До того ж значення має розмір цих часток – чим вони менші, тим більший ризик проникнення в стінку судин
То які причини викликають оксидативний стрес, що призводить до того, що «Поганий холестерин» стає дійсно «поганий»?
-куріння;
-алкоголь
-стреси, перевтома
-надмірні фізичні навантаження чи відсутність фізичних навантажень
-промислові викиди в повітря
-променеві впливи
-перебування в задушливих приміщеннях
-хронічні інфекції в організмі
-тривалий прийом чи велика кількість ліків
3. Ураження печінки.
Порушення функції печінки супроводжується зниженням її здатності утилізувати, так звані, «ремнантні хіломікрони» - дрібні часточки, що містять харчовий холестерин, які також можуть відкладатися в «пінистих» клітинах і провокувати формування бляшки.
Найчастіші причини ураження печінки:
-токсичні впливи, зокрема алкоголю, ліків;
-віруси (хронічні вірусні гепатити);
-порушення обміну речовин (ожиріння, метаболічний синдром,цукровий діабет, гіпотиреоз та ін.).
Враховуючи вищевказані фактори, напрошуються ряд практичних рекомендацій для попередження розвитку атеросклерозу
1. Стосовно харчування:
уникати споживання простих вуглеводів (цукру, мучного, кондитерських виробів, солодких напоїв);
зменшити частоту прийому їжі до 3-х (по потребі 2-х) / день, уникаючи перекусів з метою скорочення викидів інсуліну в кров;
вживати достатню кількість продуктів, багатих антиоксидантами (природніми вітамінами, мікроелементами, які нівелюють вільні радикали при оксидативному стресі): свіжі фрукти, овочі, зелений чай, кава;
відмова від продуктів, що містять трансжири (фрі, фастфуд, маргарин і випічка з нього, чіпси, крекери, цукерки);
обмеження чи виключення алкоголю (дозволяється невелика кількість червоного вина в якості антиоксиданта);
відмова від продуктів-напівфабрикатів з численними Е-добавками
2. Відмова від паління.
3. Уникати стресів.Пам’ятаймо, що проблема не в самій стресовій ситуації, а у нашому відношенні до такої ситуації.
4. Уникати джерел-випромінювачів (мінімізація впливу мобльних телефонів, Wi-Fi, мікрохвильовки тощо).
5. Прийом ліків строго по медичних показаннях.Уникання поліпрагмазії – численного призначення ліків.
6. Акцент на свіже повітря (провітрювання, прогулянки в лісі, горах тощо).
7. Регулярні дозовані фізичні навантаження.
8. Контроль артеріального тиску, при потребі регулярний прийом ліків по призначенню лікаря
9. Контроль ваги, по потребі –заходи для її нормалізації.
10. Ліквідація вогнищ хронічної інфекції (каріозні зуби, інфекція в мигдаликах, вірусний гепатит тощо).
11. Адекватне та регулярне лікування станів, які значно підвищують ризик розвитку атеросклерозу (метаболічний синдром, цукровий діабет, гіпотиреоз, гіпергомоцистеїнемія).
12. Препарати-статини для зниження «Поганого холестерину» застосовувати тільки по строго визначених показаннях при неефективності інших методів.
Які показники в організмі, вважаю, варто регулярно контролювати жінкам при настанні менопаузи, а чоловікам після 40 років, щоб не допустити розвитку атеросклерозу?
- Глікований гемоглобін (оцінка середнього значення цукру в крові за останні 3 місяці) -1р/рік.
- Гомоцистеїн – кожні 3 -5 років.
- Індекс НОМА (глюкоза + інсулін) для діагностики інсулінорезистентності.Контроль 1р/рік в осіб з надмірною вагою.
- Печінкові проби (білірубін, АлТ, АсТ) - 1р/рік, при їх підвищенні - маркери вірусних гепатитів В і С.
- С-реактивний білок високочутливий – як маркер запалення артерій.1р/рік.
Недоцільно його перевіряти при наявності запальних процесів, ураженнях суглобів, ревматологічних захворюваннях.
- Тиреотропний гормон - маркер функції щитоподібної залози при підозрі на її порушення
- Аполіпопротеїн А1 та аполіпопротеїн В.Саме співвідношення цих білків крові точніше відображає ризики при порушенні обміну холестерину, ніж традиційна ліпідограма. Призначається по медичних показаннях.
Друзів, як і ворогів потрібно знати в обличчя, щоб правильно з ними поводитися. Холестерин більше друг, ніж ворог.
Цукор – більше ворог, ніж друг.
Робимо висновки…